ДАЧА.info - ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

( Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27 )

( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами

N 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92

N 675-IV вiд 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.213

N 762-IV вiд 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 898-IV вiд 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313

- набирає чинностi з 01.01.2004

N 1103-IV вiд 10.07.2003

N 1119-IV вiд 11.07.2003 )

Роздiл I

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1

Основнi положення

Стаття 1. Земля - основне нацiональне багатство

1. Земля є основним нацiональним багатством, що перебуває пiд особливою охороною держави.

2. Право власностi на землю гарантується.

3. Використання власностi на землю не може завдавати шкоди правам i свободам громадян, iнтересам суспiльства, погiршувати екологiчну ситуацiю i природнi якостi землi.

Стаття 2. Земельнi вiдносини

1. Земельнi вiдносини - це суспiльнi вiдносини щодо володiння, користування i розпорядження землею.

2. Суб'єктами земельних вiдносин є громадяни, юридичнi особи, органи мiсцевого самоврядування та органи державної влади.

3. Об'єктами земельних вiдносин є землi в межах територiї України, земельнi дiлянки та права на них, у тому числi на земельнi частки (паї).

Стаття 3. Регулювання земельних вiдносин

1. Земельнi вiдносини регулюються Конституцiєю України ( 254к/96-ВР ), цим Кодексом, а також прийнятими вiдповiдно до них нормативно-правовими актами.

2. Земельнi вiдносини, що виникають при використаннi надр, лiсiв, вод, а також рослинного i тваринного свiту, атмосферного повiтря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, лiси, води, рослинний i тваринний свiт, атмосферне повiтря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання

1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, iншi нормативно-правовi акти у галузi земельних вiдносин.

2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних вiдносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осiб, територiальних громад та держави, рацiонального використання та охорони земель.

Стаття 5. Принципи земельного законодавства

Земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землi як територiального базису, природного ресурсу i основного засобу виробництва;

б) забезпечення рiвностi права власностi на землю громадян, юридичних осiб, територiальних громад та держави;

в) невтручання держави в здiйснення громадянами, юридичними особами та територiальними громадами своїх прав щодо володiння, користування i розпорядження землею, крiм випадкiв, передбачених законом;

г) забезпечення рацiонального використання та охорони земель;

є) забезпечення гарантiй прав на землю;

д) прiоритету вимог екологiчної безпеки.

Глава 2

Повноваження Верховної Ради України,

Верховної Ради Автономної Республiки Крим

та органiв мiсцевого самоврядування

в галузi земельних вiдносин

Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузi

земельних вiдносин

До повноважень Верховної Ради України в галузi земельних вiдносин належить:

а) прийняття законiв у галузi регулювання земельних вiдносин;

б) визначення засад державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

г) встановлення i змiна меж районiв i мiст;

є) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цiнних земель;

д) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до Конституцiї України ( 254к/96-ВР ).

Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки

Крим у галузi земельних вiдносин

До повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим у галузi земельних вiдносин на територiї республiки належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спiльнiй власностi територiальних громад;

б) забезпечення реалiзацiї державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

в) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалiзацiї в межах територiї Автономної Республiки Крим;

г) затвердження та участь у реалiзацiї республiканських програм використання земель, пiдвищення родючостi єрунтiв, охорони земель;

є) пiдготовка висновкiв щодо вилучення (викупу) та надання земельних дiлянок iз земель державної власностi, що проводяться органами виконавчої влади;

д) координацiя дiяльностi районних i мiських (мiст республiканського значення) рад у галузi земельних вiдносин;

е) координацiя дiяльностi мiсцевих органiв земельних ресурсiв;

є) координацiя здiйснення контролю за використанням та охороною земель;

ж) внесення до Верховної Ради України пропозицiй щодо встановлення та змiни меж районiв, мiст;

з) встановлення i змiна меж сiл, селищ;

и) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузi земельних

вiдносин

До повноважень обласних рад у галузi земельних вiдносин на територiї областi належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спiльнiй власностi територiальних громад;

б) пiдготовка висновкiв щодо вилучення (викупу) та надання земельних дiлянок iз земель державної власностi, що проводяться органами виконавчої влади;

в) забезпечення реалiзацiї державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

г) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалiзацiї на вiдповiднiй територiї;

є) затвердження та участь у реалiзацiї регiональних програм використання земель, пiдвищення родючостi єрунтiв, охорони земель;

д) координацiя дiяльностi мiсцевих органiв земельних ресурсiв;

е) органiзацiя землеустрою;

є) внесення до Верховної Ради України пропозицiй щодо встановлення та змiни меж районiв, мiст;

ж) встановлення та змiна меж сiл, селищ;

з) вирiшення земельних спорiв;

и) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 9. Повноваження Київської i Севастопольської мiських

рад у галузi земельних вiдносин

До повноважень Київської i Севастопольської мiських рад у галузi земельних вiдносин на їх територiї належить:

а) розпорядження землями територiальної громади мiста;

б) передача земельних дiлянок комунальної власностi у власнiсть громадян та юридичних осiб вiдповiдно до цього Кодексу;

в) надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних дiлянок iз земель комунальної власностi в порядку, передбаченому цим Кодексом;

є) викуп земельних дiлянок для суспiльних потреб мiста;

д) припинення права користування земельними дiлянками у випадках, передбачених цим Кодексом;

е) прийняття рiшення щодо звiльнення самовiльно зайнятих земельних дiлянок;

ж) встановлення та змiна меж сiл, селищ, районiв у мiстах;

з) органiзацiя землеустрою;

и) координацiя дiяльностi мiсцевих органiв земельних ресурсiв;

i) здiйснення контролю за використанням i охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства;

ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної дiлянки громадянами та юридичними особами в разi порушення ними вимог земельного законодавства;

й) iнформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних дiлянок;

к) внесення у встановленому порядку пропозицiй до Верховної Ради України щодо встановлення та змiни меж мiст;

л) вирiшення земельних спорiв;

м) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 10. Повноваження районних рад у галузi земельних

вiдносин

До повноважень районних рад у галузi земельних вiдносин на територiї району належить:

а) розпорядження землями на правi спiльної власностi вiдповiдних територiальних громад;

в) координацiя дiяльностi мiсцевих органiв земельних ресурсiв;

г) забезпечення реалiзацiї державної полiтики в галузi охорони та використання земель;

є) органiзацiя землеустрою та затвердження землевпорядних проектiв;

д) внесення до Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласних рад пропозицiй щодо встановлення i змiни меж районiв, мiст, селищ, сiл;

е) вирiшення земельних спорiв;

є) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 11. Повноваження районних у мiстах рад у галузi

земельних вiдносин

Повноваження районних у мiстах рад у галузi земельних вiдносин визначаються мiськими радами.

Стаття 12. Повноваження сiльських, селищних, мiських рад у

галузi земельних вiдносин

До повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi земельних вiдносин на територiї сiл, селищ, мiст належить:

а) розпорядження землями територiальних громад;

в) надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних дiлянок iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу;

є) викуп земельних дiлянок для суспiльних потреб вiдповiдних територiальних громад сiл, селищ, мiст;

д) органiзацiя землеустрою;

е) координацiя дiяльностi мiсцевих органiв земельних ресурсiв;

є) здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами i юридичними особами у разi порушення ними вимог земельного законодавства;

з) пiдготовка висновкiв щодо вилучення (викупу) та надання земельних дiлянок вiдповiдно до цього Кодексу;

и) встановлення та змiна меж районiв у мiстах з районним подiлом;

i) iнформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних дiлянок;

ї) внесення пропозицiй до районної ради щодо встановлення i змiни меж сiл, селищ, мiст;

й) вирiшення земельних спорiв;

к) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Глава 3

Повноваження органiв виконавчої влади

в галузi земельних вiдносин

Стаття 13. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi

земельних вiдносин

До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi земельних вiдносин належить:

а) розпорядження землями державної власностi в межах, визначених цим Кодексом;

б) реалiзацiя державної полiтики у галузi використання та охорони земель;

в) викуп земельних дiлянок для суспiльних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;

г) координацiя проведення земельної реформи;

є) розроблення i забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;

д) органiзацiя ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням i охороною земель та здiйснення землеустрою;

е) встановлення порядку проведення монiторингу земель;

є) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої

влади з питань екологiї та природних

ресурсiв у галузi земельних вiдносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв у галузi земельних вiдносин належить:

а) участь у розробленнi та реалiзацiї загальнодержавних i регiональних програм використання та охорони земель;

б) органiзацiя монiторингу земель;

в) участь у розробцi нормативних документiв у галузi охорони земель та вiдтворення родючостi єрунтiв;

г) здiйснення державної екологiчної експертизи землекористування;

є) внесення пропозицiй щодо формування державної полiтики в галузi охорони та рацiонального використання земель;

д) здiйснення мiжнародного спiвробiтництва з питань охорони земель;

е) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади

з питань земельних ресурсiв у галузi

земельних вiдносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсiв у галузi земельних вiдносин належить:

а) внесення пропозицiй про формування державної полiтики у галузi земельних вiдносин i забезпечення її реалiзацiї;

б) координацiя робiт з проведення земельної реформи;

в) участь у розробленнi та реалiзацiї загальнодержавних, регiональних програм використання та охорони земель;

г) ведення державного земельного кадастру, в тому числi державної реєстрацiї земельних дiлянок;

є) здiйснення землеустрою, монiторингу земель i державного контролю за використанням та охороною земель;

д) здiйснення державної експертизи програм i проектiв з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних вiдносин, а також технiко-економiчних обєрунтувань цих програм i проектiв;

е) розроблення економiчного i правового механiзму регулювання земельних вiдносин;

є) участь у розробленнi та здiйсненнi заходiв щодо розвитку ринку земель;

ж) здiйснення мiжнародного спiвробiтництва в галузi земельних вiдносин;

з) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 16. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки

Крим у галузi земельних вiдносин

До повноважень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим у галузi земельних вiдносин належить:

а) розпорядження землями державної власностi в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленнi та забезпеченнi виконання загальнодержавних i республiканських програм з питань використання та охорони земель;

в) координацiя здiйснення землеустрою i державного контролю за використанням та охороною земель;

г) пiдготовка висновкiв щодо надання або вилучення (викупу) земельних дiлянок;

є) викуп земельних дiлянок для суспiльних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;

д) здiйснення контролю за використанням коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, пов'язаних iз вилученням (викупом) земельних дiлянок;

е) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Стаття 17. Повноваження мiсцевих державних адмiнiстрацiй

у галузi земельних вiдносин

До повноважень мiсцевих державних адмiнiстрацiй у галузi земельних вiдносин належить:

а) розпорядження землями державної власностi в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленнi та забезпеченнi виконання загальнодержавних i регiональних (республiканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координацiя здiйснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) пiдготовка висновкiв щодо надання або вилучення (викупу) земельних дiлянок;

є) викуп земельних дiлянок для суспiльних потреб у межах, визначених цим Кодексом;

д) пiдготовка висновкiв щодо встановлення та змiни меж сiл, селищ, районiв, районiв у мiстах та мiст;

е) здiйснення контролю за використанням коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, пов'язаних iз вилученням (викупом) земельних дiлянок;

є) координацiя дiяльностi державних органiв земельних ресурсiв;

ж) вирiшення iнших питань у галузi земельних вiдносин вiдповiдно до закону.

Роздiл II

ЗЕМЛI УКРАЇНИ

Глава 4

Склад та цiльове призначення земель України

Стаття 18. Склад земель

1. До земель України належать усi землi в межах її територiї, в тому числi острови та землi, зайнятi водними об'єктами, якi за основним цiльовим призначенням подiляються на категорiї.

2. Категорiї земель України мають особливий правовий режим.

3. Україна за межами її територiї може мати на правi державної власностi земельнi дiлянки, правовий режим яких визначається законодавством вiдповiдної країни.

Стаття 19. Категорiї земель

1. Землi України за основним цiльовим призначенням подiляються на такi категорiї:

а) землi сiльськогосподарського призначення;

б) землi житлової та громадської забудови;

в) землi природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення;

г) землi оздоровчого призначення;

є) землi рекреацiйного призначення;

д) землi iсторико-культурного призначення;

е) землi лiсового фонду;

є) землi водного фонду;

ж) землi промисловостi, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та iншого призначення.

2. Земельнi дiлянки кожної категорiї земель, якi не наданi у власнiсть або користування громадян чи юридичних осiб, можуть перебувати у запасi.

Стаття 20. Встановлення та змiна цiльового призначення

земель

1. Вiднесення земель до тiєї чи iншої категорiї здiйснюється на пiдставi рiшень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх повноважень.

2. Змiна цiльового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами мiсцевого самоврядування, якi приймають рiшення про передачу цих земель у власнiсть або надання у користування, вилучення (викуп) земель i затверджують проекти землеустрою або приймають рiшення про створення об'єктiв природоохоронного та iсторико-культурного призначення.

3. Змiна цiльового призначення земель, якi перебувають у власностi громадян або юридичних осiб, здiйснюється за iнiцiативою власникiв земельних дiлянок у порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 21. Наслiдки порушення порядку встановлення та змiни

цiльового призначення земель

Порушення порядку встановлення та змiни цiльового призначення земель є пiдставою для:

а) визнання недiйсними рiшень органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування про надання (передачу) земельних дiлянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недiйсними угод щодо земельних дiлянок;

в) вiдмови в державнiй реєстрацiї земельних дiлянок або визнання реєстрацiї недiйсною;

г) притягнення до вiдповiдальностi вiдповiдно до закону громадян та юридичних осiб, винних у порушеннi порядку встановлення та змiни цiльового призначення земель.

Глава 5

Землi сiльськогосподарського призначення

Стаття 22. Визначення земель сiльськогосподарського

призначення та порядок їх використання

1. Землями сiльськогосподарського призначення визнаються землi, наданi для виробництва сiльськогосподарської продукцiї, здiйснення сiльськогосподарської науково-дослiдної та навчальної дiяльностi, розмiщення вiдповiдної виробничої iнфраструктури або призначенi для цих цiлей.

2. До земель сiльськогосподарського призначення належать:

а) сiльськогосподарськi угiддя (рiлля, багаторiчнi насадження, сiножатi, пасовища та перелоги);

б) несiльськогосподарськi угiддя (господарськi шляхи i прогони, полезахиснi лiсовi смуги та iншi захиснi насадження, крiм тих, що вiднесенi до земель лiсового фонду, землi пiд господарськими будiвлями i дворами, землi тимчасової консервацiї тощо).

3. Землi сiльськогосподарського призначення передаються у власнiсть та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садiвництва, городництва, сiнокосiння та випасання худоби, ведення товарного сiльськогосподарського виробництва;

б) сiльськогосподарським пiдприємствам - для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва;

в) сiльськогосподарським науково-дослiдним установам та навчальним закладам, сiльським професiйно-технiчним училищам та загальноосвiтнiм школам - для дослiдних i навчальних цiлей, пропаганди передового досвiду ведення сiльського господарства;

г) несiльськогосподарським пiдприємствам, установам та органiзацiям, релiгiйним органiзацiям i об'єднанням громадян - для ведення пiдсобного сiльського господарства.

4. Землi сiльськогосподарського призначення не можуть передаватись у власнiсть iноземним громадянам, особам без громадянства, iноземним юридичним особам та iноземним державам.

Стаття 23. Прiоритетнiсть земель сiльськогосподарського

призначення

1. Землi, придатнi для потреб сiльського господарства, повиннi надаватися насамперед для сiльськогосподарського використання.

2. Визначення земель, придатних для потреб сiльського господарства, провадиться на пiдставi даних державного земельного кадастру.

3. Для будiвництва промислових пiдприємств, об'єктiв житлово-комунального господарства, залiзниць i автомобiльних шляхiв, лiнiй електропередачi та зв'язку, магiстральних трубопроводiв, а також для iнших потреб, не пов'язаних з веденням сiльськогосподарського виробництва, надаються переважно несiльськогосподарськi угiддя або сiльськогосподарськi угiддя гiршої якостi.

4. Лiнiї електропередачi i зв'язку та iншi комунiкацiї проводяться головним чином вздовж шляхiв, трас тощо.

Стаття 24. Земельнi дiлянки державних i комунальних

сiльськогосподарських пiдприємств,

установ та органiзацiй

1. Державним i комунальним сiльськогосподарським пiдприємствам, установам та органiзацiям надаються земельнi дiлянки iз земель державної i комунальної власностi у постiйне користування для науково-дослiдних, навчальних цiлей та ведення товарного сiльськогосподарського виробництва.

2. Державнi i комунальнi сiльськогосподарськi пiдприємства, установи i органiзацiї можуть орендувати земельнi дiлянки, що перебувають у власностi громадян та юридичних осiб.

3. У разi лiквiдацiї державного чи комунального пiдприємства, установи, органiзацiї землi, якi перебувають у їх постiйному користуваннi, за рiшенням вiдповiдного органу виконавчої влади або органу мiсцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються iншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цiльовим призначенням, а договори оренди земельних дiлянок припиняються.

Стаття 25. Приватизацiя земель державних i комунальних

сiльськогосподарських пiдприємств,

установ та органiзацiй

1. При приватизацiї земель державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй земельнi дiлянки передаються працiвникам цих пiдприємств, установ та органiзацiй, а також пенсiонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

2. Рiшення про приватизацiю земель державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй приймають органи виконавчої влади або органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до їх повноважень за клопотанням працiвникiв цих пiдприємств, установ та органiзацiй.

3. Землi у приватну власнiсть працiвникам державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй, а також пенсiонерам з їх числа передаються безоплатно.

4. Площа земель, що передаються у приватну власнiсть, становить рiзницю мiж загальною площею земель, що перебували у постiйному користуваннi сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй, i площею земель, якi залишаються у державнiй чи комунальнiй власностi (лiсовий фонд, водний фонд, резервний фонд).

5. Кожен працiвник цього пiдприємства, установи та органiзацiї, а також пенсiонери з їх числа мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), видiлену в натурi (на мiсцевостi).

6. При обчисленнi розмiру земельної частки (паю) враховуються сiльськогосподарськi угiддя, якi перебували у постiйному користуваннi державних та комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй, за винятком земель, що залишаються у державнiй та комунальнiй власностi. Загальний розмiр обчисленої для приватизацiї площi сiльськогосподарських угiдь подiляється на кiлькiсть працiвникiв цих пiдприємств та пенсiонерiв з їх числа.

7. Вартiсть i розмiри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) працiвникiв вiдповiдних пiдприємств, установ i органiзацiй та пенсiонерiв з їх числа є рiвними.

8. Внутрiгосподарськi шляхи, господарськi двори, полезахиснi лiсосмуги та iншi захиснi насадження, гiдротехнiчнi споруди, водойми тощо можуть бути вiдповiдно до цього Кодексу переданi у власнiсть громадян, сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй, що створенi колишнiми працiвниками державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, установ та органiзацiй.

9. Органи виконавчої влади або органи мiсцевого самоврядування у процесi приватизацiї створюють резервний фонд земель за погодженням його мiсця розташування з працiвниками цих пiдприємств, установ та органiзацiй, а також пенсiонерами з їх числа у розмiрi до 15 вiдсоткiв площi усiх сiльськогосподарських угiдь, якi були у постiйному користуваннi вiдповiдних пiдприємств, установ та органiзацiй.

10. Резервний фонд земель перебуває у державнiй або комунальнiй власностi i призначається для подальшого перерозподiлу та використання за цiльовим призначенням.

Стаття 26. Використання земельних дiлянок з мелiоративними

системами

Земельнi дiлянки, одержанi громадянами внаслiдок приватизацiї земель державних та комунальних сiльськогосподарських пiдприємств, на яких розташованi та функцiонують мелiоративнi системи, використовуються спiльно на пiдставi угоди. У разi вiдсутностi згоди щодо спiльного використання зазначених земельних дiлянок питання вирiшується в судовому порядку.

Стаття 27. Збереження права на землю сiльськогосподарських

пiдприємств, установ та органiзацiй, особистих

селянських i фермерських господарств

Сiльськогосподарськi пiдприємства, установи та органiзацiї, особистi селянськi i фермерськi господарства, якi об'єднуються в асоцiацiї та iншi органiзацiйно-правовi форми, зберiгають право на свої земельнi дiлянки, якщо iнше не передбачено договором.

&nbs